Президент Республіки Сербія Александр Вучич сьогодні взяв участь у Засіданні на високому рівні, присвяченому 60-річчю Руху неприєднання, і зазначив, що це унікальна можливість обговорити всі питання, що становлять спільний інтерес, та побудувати нові мости дружби та співпраці.

«Дорогі друзі, ласкаво просимо додому! Белград був, є і буде гордим господарем для кожної людини, яка несе в собі мирну душу. Основною ідеєю, навколо якої зібралися наші попередники, коли вони заснували цей рух, є мир», – сказав президент Вучич у своєму зверненні, у якості одного з представників приймаючої сторони Пам'ятного заходу, а також він додав, що мир – це основа для розвитку політичного, культурного та економічного співробітництва. Він подякував главам делегацій за їхню присутність та за те, що вони винятково вшанували Сербію, як господаря заходу.

«Для усіх нас великий привілей і честь, що сьогодні ми всі зібратися в Белграді, де, сподіваюся, в ці дні ви почуватиметесь як удома», – сказав президент Вучич і підкреслив, що він переконаний, що світ діалогу, миру і компромісу досяжний і можливий. Він сказав учасникам, що це виняткова можливість обговорити майбутнє і що міжнародне співробітництво – це єдиний шлях до загального добробуту та процвітання всього людства.

«Незважаючи на численні злети та падіння, історія Руху неприєднання – це, як я переконаний, історія успіху», – сказав президент Вучич, зазначивши, що Порядок денний цілей сталого розвитку до 2030 року ООН висвітлює та просуває три основні цілі – мир та безпеку, розвиток та права людини.

«Маючи на увазі згаданий Порядок денний, ООН заснувала Міжнародний день багатосторонніх відношень та дипломатії заради миру, і 24 квітня 2019 року ми вперше відзначили цей день. Сербія як правонаступниця Югославії, країни-засновниці ООН та Руху неприєднаних країн, є гордим поширювачем політики багатосторонніх відношень та поваги до міжнародно-правових норм», – сказав президент Вучич і додав, що він переконаний, що Белград, як багатовіковий символ перехрестя цивілізацій, є точкою контакту та зустрічі між Сходом та Заходом, де завжди зустрічалися різні цивілізації, культури та релігії, та може спонукати до діалогу та побудови нових мостів співпраці.

Президент Вучич заявив, що його бажання полягає в тому, щоб віддати належне першій конференції Руху неприєднання у Белграді, яка відбулася в 1961 році, під час блокових поділів, і яка надала великого історичного значення для створення іншого бачення світу.

«Це бачення базується на взаємній співпраці та повазі держав і народів, і в ньому не було місця для панування однієї держави над іншими. Однак, я сподіваюся, що ми будемо говорити не тільки про минуле, а й про майбутнє, яке ми хочемо будувати разом, тому що я переконаний, що світ діалогу, компромісу та миру все ще можливий і досяжний»,– сказав президент Вучич, і нагадав, що багато лідерів у 1961 році, під час глобальних потрясінь і невпевненості, мали мужність сформулювати альтернативний шлях у тогочасному біполярному світі, всупереч тому факту, що тоді Рух неприєднання складався з країн різної ідентичності, культур, релігій та політичних і економічних систем.

«Ми не повинні забувати про ту істотну роль, яку Рух неприєднання відіграв у збереженні миру та безпеки у світі, та в процесі деколонізації, що сприяло рівномірному соціальному та економічному розвитку всіх країн», – підкреслив президент Вучич.

«Майбутнє рівних, де однакові права поширюються на всіх – це напрямок, яким ця ініціатива рухалась від початку, це ідея, до якої більшість країн світу досі тяжіє. Те, що ми відстоюємо – це не тільки питання інтересів для кожної окремої країни, але й один із найбільших цивілізаційних кроків уперед, який цей світ повинен зробити, щоб вижити як світ, а не як своєрідний табір, у якому немає місця для всіх, ключами від якого володіють лише ті, хто заможні, а ті, хто погоджується на експлуатацію, будуть звільнені», – наголосив Президент Вучич і додав, що право вирішувати власну долю не є гріхом, але це право, яке має належати кожному, незалежно від його величини та багатства, сили чи могутності, якими він володіють.

«Я думаю, ми погодимось, що сучасний світ багато в чому відрізняється від світу 1961 року. Глобалізація, посилення взаємозалежності та розвиток нових технологій, безперечно, зробили планету меншою, але вони також вплинули на наше повсякденне життя. Водночас, йдеться не лише про кількість викликів, з якими ми зустрічаємося, які також не знають кордонів, але й про те, що природа всього цього набагато складніша. Ось чому сьогодні, можливо, як ніколи раніше, необхідно працювати над зміцненням багатосторонніх відносин та світового порядку заснованого на багатосторонніх відносинах», – сказав президент Вучич, і підкреслив, що кожен новий виклик нагадує нам, що жодна країна не є ізольованим та самодостатнім островом, а співпраця та солідарність – єдиний шлях до індивідуального та колективного процвітання».

«Я думаю, що це фундамент, на якому члени Руху неприєднання стояли разом, незважаючи на свої розбіжності. Рух неприєднання був і завжди залишиться символом волелюбної частини світу, яка готова боротися за свою незалежність, автономію та суверенітет, і я глибоко переконаний, що йому слід продовжувати відстоювати ці цілі, тому що це те, за що потрібно боротися», – зазначив президент Вучич і підкреслив, що Сербія знає, наскільки важка ця боротьба.

«З усіх наших випробувань, найбільш болючою є та боротьба, що спрямована на збереження суверенітету та територіальної цілісності, тобто вирішення питання Косово і Метохії. Відстоюючи свій суверенітет та територіальну цілісність, Сербія одночасно захищає універсальні принципи Статуту ООН та міжнародне право, але також і деякі ключові принципи, на яких був заснований Рух неприєднання», – підсумував президент Вучич і особливо підкреслив, що Сербія, незважаючи на всі виклики, залишається рішуче налаштованою на пошук компромісного рішення, яке б гарантувало тривалий мир і стабільність.