15.10.2021.

Виступ міністра закордонних справ Сербії Ніколи Селаковича на сесії РБ ООН, присвяченої роботі МООНК:

Шановний Президент Ради Безпеки,

Шановні члени Ради Безпеки,

Шановний Спеціальний Представник,

Я хотів би подякувати Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй Гутеррешу та Спеціальному представнику Генерального секретаря та Голові МООНК Таніну за подану Доповідь та зусилля, які докладаються до виконання мандату МООНК. Я також дякую членам Ради Безпеки за постійну увагу, яку вони приділяють питанню Косово і Метохії. Республіка Сербія дуже цінує діяльність Місії Організації Об'єднаних Націй у Косово і Метохії та виступає за її найефективнішу роботу відповідно до Резолюції Ради Безпеки ООН 1244 у незмінному масштабі з метою розбудови та збереження тривалого миру, стабільності та безпеки в Краї.

Пане Таніне,

Прийміть запевнення в нашій вдячності за співпрацю, досягнуту під час Вашої каденції.

Пане Президенте,

Великий жаль і занепокоєння викликає той факт, що ситуація з безпекою в Косово та Метохії останнім часом відзначалася зростанням кількості різних етнічно мотивованих нападів та інцидентів, спрямованих проти сербів, про що також йдеться у Доповіді, Тимчасові інститути самоврядування (ТІС) у Приштині продовжують вживати односторонні заходи та відмовляються від виконання домовленостей, досягнутих у рамках Брюссельського діалогу; продовжують інституційну дискримінацію сербів, напади на об’єкти Сербської православної церкви та підрив економічної стійкості сербських громад у Караї.

Ми є свідками того, що щодня та в прискореному темпі відбуваються небезпечні провокації з боку Приштини, які серйозно загрожують безпеці сербів у Косово та Метохії, та безпосередньо порушують домовленості та угоди, досягнуті в рамках Брюссельського діалогу.

Останнє насильницьке вторгнення так званих підрозділів РОСУ у північну частину Косовської Митровиці, 13-го жовтня, є дев'ятим вторгненням такого плану. Сльозогінний газ, шумові гранати та нестримне насильство стають повсякденням для сербів на півночі Косово і Метохії, і це потрібно негайно припинити.

В останньому нападі, коли зі сторони спецпідрозділів Приштини були застосовані вогнепальна зброя та хімічні речовини, 71-річна Веріца Джелич загинула в результаті отруєння хімікатами, які використовувались під час нападу, 10 неозброєних мирних жителів було поранено, у тому числі 36-річного Сречко Софронієвича, якого було важко поранено в спину з автоматичної гвинтівки. Об'єктом обстрілу також стала і трьохмісячна дитина, яка дивом залишилася неушкодженою.

Остання одностороння акція (як назвав її також і Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Борель) була проведена під хибним приводом, яким стала боротьба з організованою злочинністю та контрабандою. Шановні пані та панове, Сербія рішуче проти організованої злочинності та контрабанди, але члени Ради Безпеки ООН повинні знати, що така важлива і загальна глобальна мета, яку ми всі поділяємо, цинічно використовувалася для збройного нападу на неозброєних цивільних осіб, який розпочався з нальоту з автоматами на аптеки, які постачають ліки для пацієнтів сербської і інших національностей. За чотири дні до місцевих виборів у Косово та Метохії, щоб отримати голоси безвідповідальним та нелюдським способом, повністю мотивований сепаратистськими цілями, нинішній режим ТІС за рахунок ліків, від яких залежать життя людей, почав доводити свою позицію щодо статусу, що суперечить Резолюції 1244 РБ ООН.

Лише кількома днями раніше чергова провокація з боку Приштини призвела до небезпечної кризи, коли члени так званого підрозділу РОСУ, озброєні автоматичними дробовиками та посилені бронетехнікою, були розподілені на адміністративних пунктах між центральною Сербією та Косово і Метохією – Брняк та Яриньє – з метою зняття сербських номерних знаків та заміни їх тимчасовими, що сильно перешкоджало вільному пересуванню громадян.

Ці події не входять у звітний період останньої Доповіді Генерального секретаря ООН про роботу МООНК, але з цієї нагоди ми повинні їх розглянути, щоб усім стало зрозуміло, наскільки драматичною є ситуація на місцях і наскільки серйозними можуть бути наслідки односторонніх дій Приштини.

Вторгнення важко озброєних формувань поліції Приштини, що складаються виключно з албанців, на північ Косово та Метохії під різними приводами та мотивами, із застосуванням надмірної сили є провокаціями, які мають надзвичайно небезпечний потенціал для дестабілізації і без того чутливої ситуації безпеки в області. Метою останніх вторгнень спецназу Приштини на північ Краю було спровокувати сербів і додатково залякати їх демонстрацією сили, а також спровокувати певну поспішну реакцію Белграда.

Очевидно, що Приштина подібними діями хоче знищити 10 років діалогу, який є єдиним способом вирішення відкритих питань. Ці провокації ще раз підтверджують, що тимчасові інститути самоврядування в Приштині не тільки не мають наміру реалізувати все, що було узгоджено під час Брюссельського діалогу, але і їх мета – повністю відмовитись від діалогу, як засобу вирішення проблеми. На ненадійність Приштини та її небезпечну гру з вогнем, яка може призвести до непередбачуваних наслідків, неможливо ефективно реагувати закликаючи «обидві сторони» до конструктивності та стриманості, що вже давно є манерою публічного спілкування деяких важливих гравці міжнародного товариства. Існує лише одне джерело дестабілізації, воно має свою назву – воно називається тимчасовим інститутом самоврядування в Приштині – і після подій 13-го жовтня стає зрозумілим, що його можна і потрібно зупинити терміновими та рішучими діями міжнародного товариства. Тепер цілком очевидно, що це більше не епізодичні та поодинокі провокації з боку Приштини, а організована кампанія етнічно мотивованого насильства та дискримінації спрямована проти сербів.

Ми також висловлюємо занепокоєння з приводу останнього запровадження податку з боку Приштини на деякі товари з центральної Сербії, про який було оголошено 8-го жовтня. Нагадуємо, що одностороннє рішення Приштини про введення митних зборів на товари з центральної Сербії у листопаді 2018 року призвело до фактично повної торгової блокади та довгострокового застою в діалозі між Белградом та Приштиною. На відміну від Приштини, яка прагне встановити бар’єри для центральної Сербії шляхом односторонніх дій, Белград наполегливо і послідовно працює над лібералізацією руху людей, товарів, послуг та капіталу, що є основним наміром і нашої ініціативи «Відкриті Балкани».

Шановні члени Ради Безпеки,

У період з березня по вересень цього року, про який йдеться в останній Доповіді, було здійснено близько 100 етнічно мотивованих нападів на сербів, їх приватну власність, об’єкти релігійної та культурної спадщини. Збільшення частоти нападів супроводжувалося посиленням інтенсивності етнічно вмотивованого насильства, яке все частіше направлене на дітей, людей похилого віку, жінок, невелику кількість репатріантів, а також на храми та інші об'єкти Сербської православної церкви.

Це систематично посилює загальне відчуття невпевненості серед решти сербів, а також стримує потенційних репатріантів, яким насправді дають зрозуміти, що місцеві албанські громади можуть безкарно нападати на них і перешкоджати в поверненні до життя у власних будинках.

Найбільш показовим прикладом становища сербів у Косово та Метохії є випадок внутрішньо переміщеної особи – Драгіци Гашич, яка на початку червня знову вселилась до своєї квартири в общині Джяковіца. У цьому місті, яке місцеві албанці з гордістю називають забороненим для сербів місцем, пані Гашич після повернення в першу чергу зіткнулася з фізичними та словесними нападами з боку албанців. Замість захисту ця важкохвора жінка стала жертвою інституційного переслідування, яке проти неї ініціювали органи місцевого самоврядування та поліція. Оскільки це особа, яка є першим і єдиним сербом, що повернувся до Джяковіци після більш ніж двадцяти років, слід було очікувати, що в цей момент принаймні організації громадянського суспільства будуть захищати її права. Однак невдовзі громадські організації з Джяковіци приєдналися до дій, спрямованих на переслідування пані Гашич, у тому числі і ті, які отримують фінансування від міжнародних донорів на проекти, пов'язані зі зміцненням демократії та верховенства права.

Я повинен також згадати про останній напад на будинок єдиної сербської жінки, що ще залишилась в центрі Печі, професорки на пенсії Румени Любич, у якої 13-го жовтня двічі за всього лише 24 години, закидали камінням вікна.

Доля Драгіці та Румени – це лякаюча картина реального стану прав людини, яка чекає майже кожного з понад 200 000 переселених сербів та не албанців у Косово та Метохії – за умови, що вони наберуться сміливості повернутися додому у Край після більше ніж двадцять років. Я хотів би ще раз нагадати вам, що з 1999 року лише близько 1,9% внутрішньо переміщених сербів та інших не албанців повернулися до Косово та Метохії.

Тому я вважаю, що вищеописане заохотить членів Ради Безпеки та міжнародну присутність на місцях в першу чергу звернути увагу на питання повернення переміщених осіб, що є важливою частиною мандату МООНК, передбаченого Резолюцією 1244 Ради Безпеки ООН.

Тому я дякую, зокрема, Генеральному секретарю за те, що він зосередив увагу на цьому надзвичайно важливому питанні, і за те, що у висновках своєї Доповіді він ще раз закликає до створення умов для сталого повернення внутрішньо переміщених осіб та сталої реінтеграції репатріантів.

Шановні члени Ради Безпеки,

Сербські середньовічні пам’ятники в Косово та Метохії – серед яких пам’ятки, які, через свою надзвичайну цінність, але і постійну загрозу знищення, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – все ще належать до культурної спадщини, що знаходиться під загрозою зникнення у Європі.

Я нагадую вам, що в Косово та Метохії є понад 1300 сербських церков та монастирів. Напади на сербську культурну та релігійну спадщину є одночасно нападами на ідентичність сербів у Краї та безпосередньо впливають на їх почуття безпеки.

Яскравим прикладом неповаги до сербських культурних та релігійних пам’яток у Краї є і випадок з монастирем Високі Дечані. Монастир, який з 2000 року кілька разів був об’єктом нападів та обстрілів, все ще охороняється силами КФОР через його загрозу. Він стикається з низкою ворожих дій, і злочинців не стримує той факт, що це об’єкт Всесвітньої спадщини. Незважаючи на часті декларативні повідомлення, немає значення навіть рішення так званого «конституційного суду» ТІС у Приштині, прийняте п'ять років тому про підтвердження права власності на монастир Високі Дечани на 24 гектара землі. Ми поважаємо позицію Генерального секретаря ООН з цього питання.

Шановний пане Президенте,

Республіка Сербія залишається відданою пошуку компромісного політичного рішення, як це передбачено Резолюцією 1244, яке забезпечить тривалий мир і стабільність. Ми твердо віримо, що діалог та реалізація досягнутих домовленостей є єдино вірним способом вирішення всіх відкритих питань.

Як держава, віддана дотриманню міжнародного права та член Організації Об’єднаних Націй, Сербія виступає проти будь-яких спроб встановлення штучного балансу між сторонами у діалозі, а також релятивізації відповідальності за односторонні дії.

Ми із занепокоєнням відзначаємо, що більше ніж через вісім років після укладення Брюссельської угоди, все ще не розпочато створення Союзу сербських общин, хоча Белград виконав усі свої зобов’язання за цією угодою.

Також є численні регулярні приклади того, як Приштина порушує або перешкоджає домовленостям, досягнутим у діалозі, у сферах енергетики, правосуддя, свободи пересування та візитів офіційних осіб.

Одним з таких прикладів є вирок для Івана Тодосієвича, засудженого до двох років позбавлення волі, про що також згадується у звіті Генерального секретаря. Брюссельська угода була безпосередньо порушена, про що також заявили і представники Європейського Союзу. Цією процедурою Приштина завдала дуже великої шкоди процесу примирення в Косово та Метохії.

Незважаючи на тлумачення Європейської Комісії – що це є порушенням Брюссельської угоди, оскільки Тодосієвич мав бути засуджений колегією, у якій більшість складають судді сербської національності, Приштина досі не вжила жодних заходів з цього приводу.

Приштина також продовжила практику заборони в’їзду офіційних осіб Сербії на територію Автономного Краю Косово та Метохія.

Ми вважаємо, що важливо, щоб міжнародна спільнота, а особливо Європейський Союз, як гарант угоди, рішуче наполягав на тому, щоб тимчасові інститути самоврядування в Приштині розпочали реалізацію всіх досягнутих домовленостей.

Шановні члени Ради Безпеки,

Як і раніше, Республіка Сербія залишається повністю відданою вирішенню питання осіб зниклих безвісти, що підтверджується повною співпрацею з відповідними міжнародними механізмами, а також участю у діяльності Робочої групи з осіб зниклих безвісти. Ми очікуємо, що представники тимчасових інститутів самоврядування в Приштині виконають свої зобов’язання.

Беручи до уваги все, про що я говорив, ми вважаємо, що міжнародна присутність у Косово та Метохії, відповідно до Резолюції 1244Ради Безпеки ООН, все ще необхідна. Крім МООНК, важлива присутність КФОР (Міжнародних сил підтримки миру в Косово), як основного гаранта безпеки, а також  присутність EULEX через його залучення до забезпечення верховенства права. Я хотів би ще раз підкреслити, що Сербія повністю поважає міжнародне право, підтримує всебічне виконання Резолюції 1244 Ради Безпеки ООН та діяльність МООНК у незмінному масштабі та з достатніми фінансовими ресурсами, щоб Місія виконувала мандат, покладений на неї Резолюцією.

Дякую.